Святий Престол створює так звану «совість для ШІ». Виявляється, Католицька церква бере на озброєння сучасні поняття. Це свобода особистості, гідність людини, кенселінг чи знецінювання. Така позиція приваблює до Ватикану частину техномагнатів. Папа Лев XIV 25 травня презентував свою першу енцикліку під назвою Magnifica Humanitas(Величне людство). У нашому інформаційному просторі ця подія пройшла майже непоміченою. Проте релігійний вплив на американську адміністрацію існує. Він посилюватиметься в середовищі католиків та техномагнатів, якщо Трамп втрачатиме персональну владу. На презентації поруч із понтифіком стояв Крістофер Олах.
Він є співзасновником відомої компанії Anthropic. Раніше атеїст Олах залучив до роботи католицького священика Брендана Макгвайра. Колишній науковець і бізнесмен допомагав розробляти мовну модель Claude. Тоді вони писали «моральний кодекс» для системи. Так у січні 2026 року з’явилася «конституціяClaude» з базовими цінностями. Згодом, у квітні, Дональд Трамп здійснив епічну медіаатаку на папу Лева XIV. Політик назвав понтифіка жахливим у зовнішній політиці та слабким у питаннях злочинності. Тепер ці заяви виглядають частиною великого протистояння.
Сама травнева енцикліка продовжує давню ватиканську традицію. Її започаткував ще Папа Лев ХІІІ у 1891 році своєю працею Rerum Novarum(Про нові речі). Тоді Ватикан реагував на появу пролетаріату, індустріалізацію, капіталізм і соціалізм. Церква захищала приватну власність і справедливу оплату праці робітників через профспілки. Сучасні виклики технологічної епохи виглядають дуже схожими. Текст понтифіка пропонує зважену полеміку з ідеями Ілона Маска. Папа застерігає суспільство від загрози «цифрового рабства». ШІ вбирає принципи своїх творців, тому не може бути абсолютно нейтральним.
Розвиток технологій неминуче змінить ринок праці. Що чекає на журналістів, касирів, бухгалтерів, вчителів чи юристів? Ефективність людей скоро стане значно нижчою за роботу машин. Повноваження держав фактично переходять до технологічних гігантів. Людська особистість ризикує перетворитися на звичайний ресурс для баз даних. Алгоритми здатні заздалегідь програмувати рішення виборців і політиків. При цьому персональну відповідальність за такі дії ніхто не нестиме. Робочі місця не вдасться захистити простою роздачею грошей за рецептом Маска. Праця є неодмінною умовою людської гідності.
Західний підхід до цієї проблеми суттєво розколовся. Католицько-європейська модель намагається сформувати систему громадського контролю над алгоритмами. Натомість американська влада панічно боїться програти глобальну гонку Пекіну. У Китаї навряд чи зважатимуть на антропологічний регрес чи свободу вибору. Для Пентагону автономність ШІ та швидкість прийняття рішень є перевагою. Західні військові вважають етичні блокування зайвими обмеженнями. Вашингтон уже звинуватив Ватикан у спробах підірвати ефективність армії США. Трамп навіть м’яко розкритикував католика Джей Ді Венса за підтримку папи.
Українцям компанія Anthropic відома через інший гучний скандал. На початку 2026 року Пентагон викрав венесуельського диктатора Мадуро за допомогою моделі Claude. Розробники висловили стурбованість використанням технологій для наведення зброї. Компанія принципами не поступилася, втратила військовий контракт і позбулася офіційної співпраці з оборонним сектором США. Українським громадянам зараз теж доводиться обирати ефективність військових технологій для виживання, а не роздуми про аморальність ШІ. Якщо Творцю не вдалося зробити людей добрими, марно чекати гуманізму від цифрових машин.
Залишити коментар